Пропущен удар,я теряю сознанье,
Порвалась с реальностью нить,
Душа вопиет о нужде покаянья,
А дух у Христа просит жизнь.
Слеза потекла,рассекая ланиту,
В агонии сердца кричу,
"Христос,помоги,не хочу быть убитым,
К Тебе прихожу,как к врачу."
Боль сердца уймет,исцелит души раны,
С любовью Своею возьмёт под покров,
Разрушит решительно дьявола планы,
Тем самым ему вынося приговор.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я любов принесу додому - Елена Качан Присвячується моїй подрузі Антонюк Руслані, оскільки саме після того, як я побувала у неї у гостях, по дорозі додому, склався такий вірш.
Поэзия : Шлунок — їхній бог - Василь Мартинюк Дехто, хто називає себе християнином, своїми вчинками показує, що насправді він язичник, і то гірший з них, бо, послуговуючись побожними фразами, дискридитує усе побожне. Про таких сказав ап. Павло: "... Шлунок — їхній бог... Вони думають тільки про земне! (Фил. 3:19). Ці слова є епіграфом до мого сонета.
